Знову хочеться брати фотоапарат і виходити на прогулянки з дітьми. Що змінилося так це бачення світу. Років 5 тому, я бігла щоб встигнути на різні ялинки, івенти, розважалки. Тепер я відчуваю гостру потребу йти туди де людей немає. Щоб слухати тишу і насолоджуватися моментом. Ненависть до великих магазинів та кафешек перекинулась вже і на ярмарки та атракціони. Скрізь де шумно і забагато двіжу мені душно і незатишно. В принципі як і завжди, але якщо раніше я неначе вампір виходила в місто пізно вночі, то зараз я гуляю рано вранці. Вранці місто маленьке і дуже рідне. Як в дитинстві =)
Немає коментарів:
Дописати коментар