Муж працює на двох роботах, знову повернувся в Епам. Дуже сподіваюся що візметься за розум і почне писати дісер, бо часікі тікають і далеко він на трудоголізмі не виїде. Книгу написала наполовину, якщо нормально попрацювати є шанс закінчити наступного року. Але це сильно залежить від психічного стану.
Діти пішли в приватну школу, там з ними займаються всім чим потрібно і я майже повністю забила на їх навчання поки що. Аліса, дякуючи тренерці, майже навчилася плавати. Вовка на четвертому місці за успішністю в класі, але вже були проблеми з однокласниками.
Ярка сьогодні здає на наступний рівень, але ще не чорний пояс. Через пандемію і закриті зали все заглохло надовго. Японія для туризму наглухо закрилася. Шкода.
В цьому році знову поїхали в Одесу, в Скадовськ та на Дніпро. Діти побували в Карпатах, а ми в санаторії під Києвом. Решту часу здебільшого просиділи вдома. Я ніби і знайшла коворкінг біля школи дітей, але там такий гадюшник, що я якось не вивезла це і довелося повертатися додому.
Кілька разів хотіли зняти квартиру побільше, але якось лінь рухатися. Весь час щось заважає. Треба щось міняти, але багато поточних справ і якось все не складається.
Муж гострить лижі закордон, я ніби і не проти, але Ярці там робити нічого, а його квартира ще не готова. А тепер і дітей зі школи підривати якось не хочеться. Подивимося.
Немає коментарів:
Дописати коментар