Ще трохи фото з Чехії. Цей день, коли ми поїхали у Прагу і гуляли кілька годин у парку пускаючи змія. Я запам'ятала його тому що відчула себе там безмежно і беззаперечно щасливою. Добре що поряд не тинявся якісь Мефістофель, бо я була готова зупинити ту мить - залите сонцем поле кульбабок, діти біжать за татом і повітряний змій шаріє у блакитній порожнечі неба. Вперше після Польші я починала дихати, починала знову оживати, прокидатися від кошмарного сну. І це було чудово.
Немає коментарів:
Дописати коментар