Поїхали в Київ, забрали з собою Ярку та наважилися на остаточний переїзд.
В Київі мене трохи накрило. Важко сказати чому саме, багато, насправді причин, але знаходитися тут було неприємно. Ніби щось минуло і повроту немає. З іншого боку це і є життя. Люди помирають, міста змінюються, ми дорослішаємо. Намагаюсь накопичити ресурс на початок нового життя, але з кожним разом це все важче. Старі друзі йдуть, а на нових немає сил і енергії. Але є в цьому і певна романтична складова. Осінь, час меланхолії, не дуже вдалий для нових починань, з іншого боку, а коли буде вдалий час?
Трохи страшно, як подумаю скільки всього треба зробити. Склала перелік і перелякалася. Ух!
Якось воно буде =)



















Немає коментарів:
Дописати коментар